Продаж акцизних товарів через інтернет

Основними нормативно-правовими актами, якими здійснюється регламентація торговельної діяльності через мережу Інтернет є Закон України «Про електронну комерцію» (Документ 675-VIII Редакція від 19.04.2020), Наказ № 103 Міністерства економіки України «Про затвердження Правил продажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями »Документ z1181-07 Редакція від 02.10.2020

Правове регулювання комерційної діяльності через мережу Інтернет

Стаття 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що інтернет-магазин – це засіб для подання або реалізації товару, роботи або послуги шляхом здійснення електронної угоди. Продаж підакцизних товарів через інтернет справа не проста.

Електронний угода – дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

П. 1.2. Наказу 103 вводиться термін «дистанційна торгівля». Це форма продажу товарів поза торговельними або офісними приміщеннями, за якої вибір товару та його замовлення не збігаються у часі з безпосереднім передаванням вибраного товару споживачем.

Згідно ст. 7 Закону України «Про електронну комерцію» Продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності і в разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов’язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до наступної інформації:

  • повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця;
  • місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи – підприємця;
  • адреса електронної пошти та / або адреса інтернет-магазину;
  • ідентифікаційний код для юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичної особи – підприємця, або серія та номер паспорта для фізичної особи – підприємця, яка через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний податковий орган і має відмітку у паспорті;
  • відомості про ліцензії (серія, номер, термін дії та дата видачі), якщо господарська діяльність підлягає ліцензуванню;
  • про включення податків до розрахунку вартості товару, роботи, послуги та, у разі доставки товару, – інформація про вартість доставки;
  • інші відомості, відповідно до законодавства підлягають оприлюдненню.

Відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію або продавця (у випадках, визначених Законом України “Про електронну комерцію”) – в розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі, коли відповідно до закону суб’єкт господарської діяльності не веде обов’язковий облік доходів і витрат – в розмірі п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (70 грн.) – п. 7 ст. ст. 23. Закон України «Про захист прав споживачів».

Торгівля підакцизними товарами через Інтернет безпосередньо не врегульована.

З точки зору контролюючих органів, що діють норми Закону “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і палива” (за текстом – “Закон про регулювання”) регулюванні не дозволяють здійснювати зазначену діяльність:

  • Торгівля алкоголем, з огляду на обмеження по площі – переглянути тут і тут.
  • Лист ДПСУ від 24.04.2020 р .. №1652 / 6 / 99-00-05-04-01-06 / ІПК – торгівля поза певного місця торгівлі.

Оскільки прямої заборони в законодавстві не існує (крім торгівлі алкоголем при відсутності необхідної площі і тютюнових виробів поза місцем торгівлі, які вказані в Законі про регулювання), обмеження по торгівлі акцизними потрібно досліджувати в розрізі інших норм чинного законодавства.

Реєстратор розрахункових операцій для торгівлі

В першу чергу, для торгівлі підакцизними товарами необхідна наявність оформленого реєстратора розрахункових операцій – РРО та ліцензія на зазначену діяльність.

п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (за текстом – “Закон про РРО”) на суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та / або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг покладається обов’язок надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та / або електронній формі (в тому числі, але не виключно, з відтворенням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій або дисплеї пристрою, на якому встановлено програмний реєстратор розрахункових операцій QR- коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікації з розрахунковим документом по структурі даних, в ньому міститься, і / або відправкою електронного розрахункового документа на наданий такою особою номер телефону або адресу електронної пошти).

Розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (надану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару ( відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця – ст. 2 Закону про РРО.

Таким чином, незалежно чи оплата буде здійснюватися готівкою або за допомогою платіжних карток на інтернет-ресурсі при продажу товару суб’єкт зобов’язаний видати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми і містить повну суму проведеної операції, створений в паперовій та / або електронній формі через РРО, який вказаний в ліцензії на торгівлю.

Відповідальність за невидачу чека РРО

– 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

– 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Відповідальність за проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та / або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії УКТ ЗЕД, ціни товару і обліку їх кількості, згідно зі ст. 17 Закону про РРО – триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В даному контексті важливо врахувати умови оплати товарів, які можуть існувати три:

  • оплата через інтернет-еквайринг продавця;
  • оплата післяплатою в поштових відділеннях кур’єрської служби;
  • оплата готівкою або карткою через еквайринг-термінал кур’єру.

Продаж підакцизних товарів через інтернет-еквайринг продавця

При використанні банківської карти для оплати вартості товарів квитанція платіжного термінала не є розрахунковим документом в розумінні Закону про РРО, а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку власника. Такий висновок містить лист НБУ від 28.11.2019 р .. № 57-0007 / 62082, на що часто звертають увагу контролюючі органи.

Так що при продажу підакцизних товарів з оплатою через інтернет-еквайринг продавця останній зобов’язаний видати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та / або електронній формі із зазначенням в касовому чеку “передоплата товарів” через РРО, який вказано в ліцензії на торгівлю. Видача може бути здійснена або на місці де купується товар або в посилці, що доставляється кур’єрською службою.

З зазначеним підходом погоджуються контролюючі органи (листи ДПСУ від 24.10.2019 р .. № 966/6 / 99-00-05-04-01-15 / ІПК, від 12.11.2019 р .. № тисячі двісті сімдесят п’ять / ІПК / 23-00 -33 -01-06)

Продаж підакцизних товарів післяплатою в поштових відділеннях кур’єрської служби

Якщо продаж підакцизних товарів здійснюється поштою за умови оплати, то в момент отримання товару на поштовому (кур’єрському) відділенні покупець вносить кошти для перерахування на банківський рахунок продавця. Відповідний документ, що підтверджує факт оплати товару, в цьому випадку зобов’язана видавати поштове відділення. Документом, що свідчить про отримання того чи іншого товару, буде видаткова накладна продавця, вкладена підприємством (продавцем) в посилку.

При отриманні поштового переказу готівкою продавець пробиває чек РРО після отримання зазначених коштів. Якщо післяплата надходить в безготівковій формі – чек РРО продавець не пробиває.

Описаний вище підхід до оформлення розрахункових документів фіскали озвучили в ІПК від 26.05.2017 р .. № 387 / ІПК / 20-40-14-10-17.

Оплата готівкою або карткою через еквайринг-термінал кур’єру

У згаданій вище ІПК від 26.05.2017 р .. № 387 / ІПК / 20-40-14-10-17 відзначено:

  • в разі доставки товару за умови передоплати із застосуванням платіжних карток (Visa, MasterCard, LiqPay тощо) продавець при продажу товарів повинен забезпечити доставку покупцеві раніше роздрукованого розрахункового документа (чека) разом з придбаним товаром і відповідним чином оформленим гарантійним талоном;
  • якщо доставку товару здійснюють за умови оплати, то кур’єр видає розрахунковий документ (чек) покупцеві в момент оплати коштів за придбаний товар. При цьому розрахунковий документ (чек) повинен бути роздрукований з використанням РРО, зареєстрованого на транспортний засіб, яким здійснюють доставку.

В контексті діяльності, реєстрація портативного РРО на транспортний засіб є практично неможливим, оскільки, місце торгівлі визначається як місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, використовуваних в електронних сигаретах, і пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та / або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, які використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, оформляється через них продаж інших товарів.

Оскільки ліцензію на роздрібну торгівлю рідинами для електронних сигарет отримати неможливо, враховуючи дану норму, то проведення операції через стороннє РРО фактично буде продажем в невизначених для цього місцях торгівлі, що є порушенням норм ст. 15-3 Майбутній редакція Закону про регулювання, за яке встановлено штрафні санкції.

З огляду на дану обставину – під час проведення розрахунку з кур’єром на місці, розрахункову операцію слід проводити через РРО, який вказаний в ліцензії на торгівлю з відправкою квитанції в електронному вигляді покупцю.

Ще один з варіантів оформлення розрахункової операції при продажу підакцизних товарів через Інтернет – вказівка ​​в розрахунковому документі форму оплати “кредит / післяплата / відстрочки платежу”, про що вказувала ДПС в листі від 24.04.2020 р .. № 1652/6 / 99- 00- 05-04-01-06 / ІПК.

Заслуговує на увагу також та обставина перевірки за віком покупця, визначеного в ст. 15-3 Майбутній редакція Закону про регулювання (повнолітні особи). За таке порушення встановлених штрафні санкції. Продавець при реалізації товару через Інтернет зобов’язаний переконатися в тому, що покупець досяг 18-річного віку.

Висновок

Продаж підакцизних товарів через інтернет прямо законом не заборонена, однак з огляду на обмеження, контролюючі органи вказують на можливе порушення правових норм, за яке встановлено штрафні санкції і можливе анулювання ліцензії.

На практиці, зазначену діяльність здійснюють значну кількість суб’єктів господарювання, і з огляду на пряму відсутність заборони суб’єкт господарської діяльності, на свій розсуд, може здійснювати продаж підакцизних товарів, не допускаючи при цьому порушень норм Закону про РРО та Закону про регулювання відповідного виду діяльності.

Додано: 19.11.2020
прокоментувати статтю

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

На початок
Телефон
Чат
Заявка
Меню